Головним дефіцитом на шляху до ЄС можуть стати не гроші, а спроможні команди, підготовлені проєкти та довіра до місцевих інституцій. Громади, які сформують ці переваги заздалегідь, отримають доступ до нових можливостей. Для інших формально доступне фінансування може залишитися недосяжним.

Ця теза стала однією з наскрізних під час форуму «Зміни Тут: Європа починається з громад», який аналітичний центр We Build Ukraine провів у межах проєкту «Єднання для громади», що реалізується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Протягом трьох панельних дискусій представники місцевого самоврядування, бізнесу, громадянського суспільства, медіа, парламенту, Сил оборони та європейських інституцій говорили про стійкість держави, практичний досвід громад і нову суспільну угоду між державою, бізнесом та громадянами.

Відкриваючи форум, засновник We Build Ukraine Олександр Кубраков наголосив, що результат залежатиме передусім від самої України.

«У кожному напрямі є домашня робота, яку маємо зробити. Ніхто не зробить її замість нас», — зазначив Олександр Кубраков, засновник We Build Ukraine.

Вступ відбудеться не лише в Києві та Брюсселі

Євроінтеграцію часто сприймають як переговорний процес між урядом України та інституціями ЄС. Однак виконання значної частини європейських правил відбуватиметься в містах, селищах і селах.

Під час відкриття форуму заступник посла ЄС в Україні Гедімінас Навіцкас наголосив, що цей процес залежить від усієї країни.

«Вступ до Європейського Союзу вирішується не в Брюсселі чи Києві, а по всій країні», — зазначив Гедімінас Навіцкас, заступник посла ЄС в Україні.

За даними Європейського комітету регіонів, наведеними під час першої панелі, до 70% рішень, пов’язаних із євроінтеграцією, імплементуються на місцевому та регіональному рівнях. Більше половини з 35 переговорних розділів прямо чи опосередковано стосуються місцевої влади.

«70% рішень, які стосуються євроінтеграції, імплементуються на місцевому та регіональному рівнях», — наголосила Олена Шуляк, голова профільного Комітету Верховної Ради.

Центральна влада може ухвалити закон, але перетворювати його на нову якість води, доріг, громадського транспорту та муніципальних послуг доведеться громадам.

Якщо громада не матиме грошей, людей або управлінської спроможності виконувати нові зобов’язання, відповідні функції можуть почати перебирати центральні органи. Так поступова рецентралізація стане неоголошеною політикою, а реакцією на слабкість місцевого рівня.

Гроші отримають не всі

Досвід країн, які вже вступили до ЄС, показує масштаб можливостей. Водночас європейські кошти супроводжуються чіткими правилами, контролем і відповідальністю.

Українським громадам доведеться модернізувати очисні споруди, закривати несанкціоновані сміттєзвалища, створювати сучасну інфраструктуру управління відходами, підвищувати енергоефективність і переглядати транспортне планування.

Тому європейські фонди не працюватимуть як автоматична виплата кожній громаді. Перевагу матимуть ті, хто зможе визначити пріоритети, підготувати документацію, забезпечити співфінансування та прозоро управляти проєктом.

Під час першої панелі економіст Андрій Длігач закликав громади мислити проєктами іншого масштабу та не відкладати зміни до завершення війни.

«На рівні громад ми маємо навчитися працювати з великими проєктами і мріяти по-великому», — зазначив Андрій Длігач, економіст, засновник Advanter Group.

Громади одночасно реагують на кризу і будують майбутнє

Друга панель форуму була присвячена партнерству та лідерству як основам трансформації громад. Її учасники говорили про рішення, які вже впроваджуються на місцях.

Представляючи результати опитування учасників програми «Зміни Тут», співзасновниця We Build Ukraine Анна Юрченко звернула увагу на подвійне навантаження місцевого самоврядування.

«Українські громади живуть у двох горизонтах: реагують на сьогоднішні виклики і водночас пробують будувати завтрашній день», — зазначила Анна Юрченко, співзасновниця We Build Ukraine.

Серед головних бар’єрів для розвитку учасники назвали нестачу фінансування, кадровий дефіцит і відсутність підготовлених проєктів. Водночас сильне лідерство потребує команди, розподілу відповідальності та співпраці з бізнесом і громадянським суспільством.

Практичні рішення вже працюють

Під час другої панелі голови громад представили кейси роботи з даними, активами, енергетикою, міжнародними партнерами та місцевим бізнесом.

Дрогобич використав аналіз даних для оптимізації видатків і розвинув партнерство з Краковом — від професійного обміну між водоканалами до сучасної діагностики мереж.

Долинська громада повернула в економічний обіг занедбані активи, провела їх інвентаризацію та залучила український бізнес. Шумська громада збільшила місцеві доходи завдяки детінізації землекористування, посиленню команди та роботі з міжнародними програмами.

Ці громади мають різні ресурси, але їх об’єднує спільний підхід: вони не чекали готових рішень згори, а самостійно працювали з даними, активами, кадрами та партнерами.

Саме така історія виконаних проєктів впливатиме на здатність громади отримувати європейське фінансування. Партнери оцінюють не лише заявку, а й репутацію громади, прозорість рішень та спроможність команди довести роботу до результату.

Інвестори шукають не лише прибуток

Під час третьої панелі учасники обговорювали нову суспільну угоду та умови залучення приватного капіталу.

Кирило Бондар наголосив, що висока дохідність не компенсує незрозумілих правил і непередбачуваності.

«У Конго є алмази, малярія, крокодили, і можна заробити десять тисяч відсотків. Поїдете? Я також не поїду», — навів приклад Кирило Бондар, партнер і CFO UNIT.City та партнер Ukraine Phoenix Tech Fund.

«Гроші шукають не прибуток. Гроші шукають картину майбутнього», — зазначив Кирило Бондар.

Для громад це означає, що залучення інвестицій залежатиме не лише від землі, ресурсів або географії. Інвестор має бачити зрозумілі правила, послідовність ухвалення рішень і надійні інституції.

Дмитро Дєнков наголосив, що вихід бізнесу з тіні має супроводжуватися реальними гарантіями.

«Бізнес, який виходить із тіні, має отримати залізобетонний захист права власності», — зазначив Дмитро Дєнков, військовослужбовець бригади «Хартія» та редактор «Економічної правди».

Довіра виникає там, де є результат

Окремою темою третьої панелі стала роль громадянського суспільства у відносинах між людьми, державою і бізнесом.

Виконавчий директор ІСАР Єднання Володимир Шейгус звернув увагу, що під час ключових криз українці не чекали готових рішень.

«Люди не чекали, коли хтось щось зробить. Люди об’єдналися і вступили в боротьбу», — наголосив Володимир Шейгус, виконавчий директор ІСАР Єднання.

Здатність людей об’єднуватися і демонструвати результат пояснює високий рівень довіри до волонтерів і громадських організацій. Однак цей ресурс не повинен замінювати сильні державні та місцеві інституції.

Головна редакторка і співзасновниця The Kyiv Independent Ольга Руденко зазначила, що Україна вже має основу для перегляду суспільної угоди.

«У нас є дуже сильний фундамент для перегляду суспільного договору. У нас є історія про себе», — сказала Ольга Руденко.

Йдеться про спільне розуміння того, ким є українці й заради чого готові об’єднуватися. Проте цю стійкість потрібно перетворювати на правила, інституції та передбачувану взаємодію.

Євроінтеграція потребує віри, але не сліпого оптимізму

Ще однією темою першої панелі став ризик суспільного розчарування через складність євроінтеграційного процесу.

Сергій Сидоренко наголосив, що втрата віри може вплинути на готовність продовжувати реформи.

«Однією з ключових загроз є втрата віри в те, що євроінтеграція відбудеться», — зазначив Сергій Сидоренко, редактор і співзасновник «Європейської правди».

Україна вже проходила через подібні періоди під час укладення Угоди про асоціацію та отримання безвізового режиму.

«Ми вміємо переконати себе, що не досягнемо успіху. А після цього досягаємо його. Щоразу», — підкреслив Сергій Сидоренко.

Віра в результат не повинна замінювати підготовку. Вона має підтримувати готовність виконувати необхідну роботу, навіть якщо шлях буде довшим і складнішим, ніж очікувалося.

Стійкість держави починається зі спільної відповідальності

Учасники першої панелі також говорили про відносини між військом, державою та суспільством.

«Українська армія — це не лише армія її командирів. Це армія всього суспільства», — зазначив Кирило Верес, командир 20-ї окремої бригади безпілотних систем «К-2».

Ця теза стосується не лише підтримки Сил оборони, а й відповідальності держави та громад за ставлення до ветеранів і збереження зв’язку між фронтом та цивільним життям.

Підготовка має початися до вступу

Європейська інтеграція посилить як сильні, так і слабкі сторони місцевого самоврядування. Для спроможних громад нові фонди стануть прискорювачем розвитку. Для інших вони можуть залишитися недоступними або збільшити залежність від центральної влади.

Тому громадам уже зараз потрібно оцінити власні кадрові можливості, переглянути стратегії, визначити кілька реальних пріоритетів і сформувати портфель підготовлених проєктів.