Мета аналітичного центру «We Build Ukraine» у коротко- та середньостроковій перспективі підготувати низку рішень для створення політик у галузі критичної сировини, а також підготувати дорожню карту для подолання існуючих інвестиційних барʼєрів.

Вступ

Металургія та гірничодобувна промисловість є життєво важливими для економіки України, становлячи 6,1% ВВП і забезпечуючи 30% експорту (за даними 2021 року). Конкурентна перевага України традиційно випливає з великих, конкурентоспроможних запасів, низькозатратної структури та налагоджених потужностей у кількох ключових секторах.

Наразі сектор стикається з втратою або пошкодженням активів та зниженням завантаження потужностей через перебої в постачанні палива та електроенергії, транспортній інфраструктурі та брак кваліфікованих робітників. Видобуток чорних металів, насамперед у Криворізькому басейні, значною мірою перебуває під контролем України, а кольорові матеріали, зокрема дорогоцінні метали та рідкоземельні елементи, відіграють важливу роль у зростанні сектору. Внаслідок вторгнення фокус експорту змістився на руди, що призвело до зниження прибутковості та проблем з інфраструктурою*

*згідно з аналітичними даними компанії BCG

Глобальні виклики

Надійний і безперешкодний доступ до сировини викликає дедалі більше занепокоєння в усьому світі. Можемо виділити три ключові фактори, які визначають роль критичної сировини у глобальній економіці

Хоча існує безліч проектів на різних стадіях розробки, існує багато ризиків, які можуть збільшити ймовірність обмеження ринку та більшої волатильності цін. Зокрема:

Інвестиційні барʼєри та шляхи їхнього подолання на національному рівні
Станом на сьогодні інвестиційній привабливості України перешкоджає низка бар’єрів і ризиків, які виникають на різних етапах реалізації гірничодобувних проектів.

  1. Державна політика:
    • Відсутність державної політики в сфері критичної сировини;
    • Відсутність регулярного оновлення конкретних переліків видів критичної та стратегічної сировини та методики віднесення корисних копалин до таких переліків
  2. Інституційна спроможність:
    • Секретність окремої інформації про критичну сировину;
    • Геологічна інформація: розпорошеність по території України, неактуальність геологічних даних про критичну сировину, недостатня якість геологічних даних про критичну сировину;
    • Балансові запаси родовищ корисних копалин не оцінені за визнаними міжнародними стандартами відповідно до Класифікаційної Системи Комітету з міжнародних стандартів звітності про запаси корисних копалин «CRIRSCO»;
    • Відсутність можливості бізнесу, номінувати ділянки критичної сировини на конкурси з УРП та аукціони;
    • Складна та тривала процедура отримання земельних ділянок для потреб надрокористування;
    • Відсутність інституту резервування земельних ділянок;
    • Висока вартість і тривалість процедури підключення до електромереж;
    • Наявність “сплячих” спецдозволів на користування надрами;
  3. Державна підтримка:
    1. Відсутність інструментів стимулювання галузі, фіскального стимулювання, кредитного стимулювання, надання державних гарантій, експортної підтримки, умов для розвитку R&D центрів.;
    2. Відсутність можливості страхування воєнних ризиків та кредитно-страхової підтримки експорту мінеральної сировини;
    3. Вибірковий експортний контроль деякої критичної сировини.