Мета аналітичного центру «We Build Ukraine» у коротко- та середньостроковій перспективі підготувати низку рішень для створення політик у галузі критичної сировини, а також підготувати дорожню карту для подолання існуючих інвестиційних барʼєрів.
Вступ
Металургія та гірничодобувна промисловість є життєво важливими для економіки України, становлячи 6,1% ВВП і забезпечуючи 30% експорту (за даними 2021 року). Конкурентна перевага України традиційно випливає з великих, конкурентоспроможних запасів, низькозатратної структури та налагоджених потужностей у кількох ключових секторах.
Наразі сектор стикається з втратою або пошкодженням активів та зниженням завантаження потужностей через перебої в постачанні палива та електроенергії, транспортній інфраструктурі та брак кваліфікованих робітників. Видобуток чорних металів, насамперед у Криворізькому басейні, значною мірою перебуває під контролем України, а кольорові матеріали, зокрема дорогоцінні метали та рідкоземельні елементи, відіграють важливу роль у зростанні сектору. Внаслідок вторгнення фокус експорту змістився на руди, що призвело до зниження прибутковості та проблем з інфраструктурою*
*згідно з аналітичними даними компанії BCG
Глобальні виклики
Надійний і безперешкодний доступ до сировини викликає дедалі більше занепокоєння в усьому світі. Можемо виділити три ключові фактори, які визначають роль критичної сировини у глобальній економіці
- критична сировина має прямий зв’язок з промисловістю
- технологічний розвиток і якість життя залежать від доступу до все більшої кількості критичної сировини (наприклад, смартфон може містити до 50 різних видів металів, і всі вони сприяють його маленькому розміру, легкій вазі та функціональності)
- критична сировина тісно пов’язана із відновлювальними і чистими джерелами енергії, оскільки є незамінною в сонячних батареях, вітрових турбінах, електромобілях та енергоефективному освітленні
Хоча існує безліч проектів на різних стадіях розробки, існує багато ризиків, які можуть збільшити ймовірність обмеження ринку та більшої волатильності цін. Зокрема:
- Висока географічна концентрація видобутку
- Довгі терміни розробки проектів
- Зниження якості ресурсів
- Посилення уваги до екологічних і соціальних показників
- Високий вплив кліматичних ризиків
Інвестиційні барʼєри та шляхи їхнього подолання на національному рівні
Станом на сьогодні інвестиційній привабливості України перешкоджає низка бар’єрів і ризиків, які виникають на різних етапах реалізації гірничодобувних проектів.
- Державна політика:
- Відсутність державної політики в сфері критичної сировини;
- Відсутність регулярного оновлення конкретних переліків видів критичної та стратегічної сировини та методики віднесення корисних копалин до таких переліків
- Інституційна спроможність:
- Секретність окремої інформації про критичну сировину;
- Геологічна інформація: розпорошеність по території України, неактуальність геологічних даних про критичну сировину, недостатня якість геологічних даних про критичну сировину;
- Балансові запаси родовищ корисних копалин не оцінені за визнаними міжнародними стандартами відповідно до Класифікаційної Системи Комітету з міжнародних стандартів звітності про запаси корисних копалин «CRIRSCO»;
- Відсутність можливості бізнесу, номінувати ділянки критичної сировини на конкурси з УРП та аукціони;
- Складна та тривала процедура отримання земельних ділянок для потреб надрокористування;
- Відсутність інституту резервування земельних ділянок;
- Висока вартість і тривалість процедури підключення до електромереж;
- Наявність “сплячих” спецдозволів на користування надрами;
- Державна підтримка:
- Відсутність інструментів стимулювання галузі, фіскального стимулювання, кредитного стимулювання, надання державних гарантій, експортної підтримки, умов для розвитку R&D центрів.;
- Відсутність можливості страхування воєнних ризиків та кредитно-страхової підтримки експорту мінеральної сировини;
- Вибірковий експортний контроль деякої критичної сировини.
