Будівництво може забезпечити до 10% українського ВВП. Які довоєнні і післявоєнні виклики для цього потрібно подолати

Для українського сектору будівництва відбудова України може стати тим фактором зростання, який у майбутньому зможе забезпечувати для цього сектору долю у українському ВВП до 10% замість 3%, які були до війни. 

Йдеться, передусім, про зрозумілі і прозорі умови роботи, які дозволять інвестувати у цей сектор міжнародним компаніям, про мінімізацію корупційних ризиків, регуляторні та кадрові питання тощо. Але їх вирішення потребує зусиль всіх стейкхолдерів - як на рівні влади, так і рівні міжнародних і внутрішніх потенційних гравців і інвесторів. 

Так вважають учасники конференції “Будівництво та інфраструктура: ключові галузі зростання економіки”, організованої аналітичним центром «We Build Ukraine». На ній ринок і його перспективи розглянули з трьох ключових позицій - партнерства для розвитку при відновленні України, барʼєрів у реалізації інфраструктурних проєктів, а також викликів воєнного і післявоєнного періоду і того, як до них адаптуватиметься сектор будівництва.  

Керуючий директор BCG у Центральній та Східній Європі Ласло Юхаш, компанія якого останній рік інтенсивно працювала над комплексною Стратегією економічного зростання України у післявоєнний період спільно з експертами аналітичного центру We Build Ukraine, вважає що будівництво у майбутньому може забезпечити до 10% українського ВВП при тому, що до війни цей сектор забезпечував 3% ВВП. Але через війну і подолання її наслідків він буде вкрай важливим не не лише з точки зору експорту, а і з точки зору відбудови.

“Якщо розбити будівництво на підсектори, то не на всі війна впливає однаково. Житлові, комерційні, промислові обʼєкти - вплив є різним. В одних секторах більш важливим є забезпечення бетоном, металом, в інших - гіпсокартон, пластик тощо. Але з глобальної перспективи тут дуже висока волатильність, певним чином цей сектор циклічний. Ми бачимо ключових гравців на різних ринках, які намагаються за рахунок масштабування досягти високих результатів”, - зазначає Юхаш. 

Він додає, що можна говорити про різні напрямки  - наприклад, є важкі і легкі будматеріали, маржа з EBITDA по яким біля 14%. Але при цьому важливо дивитись на кожен сегмент не лише з точки зору відбудови, а і в контексті міжнародних потреб і таким чином вибудовувати різні стратегії і дивитись на важливість інших підсекторів. 

“Як висновок - є певні категорії, де важливо розвивати потужності в Україні, оскільки деякі матеріали дорого перевозити. По іншим сферам треба залучати імпорт, а от експорт є в деяких категоріях є не дуже актуальним. І навпаки, я у випадку, наприклад, сталі, де експорт буде актуальним і де можна говорити про зростання ВВП. А щодо інших категорій, наприклад, бетону, цементу. то наразі в ЄС надмірні виробничі потужності, тому поставки в Україну можуть мати важливу роль”, - підкреслив Ласло Юхаш. 

За словами Голови Наглядової ради Фонду «We Build Ukraine» Олександра Кубракова, будівництво може стати локомотивом зростання України, забезпечуючи робочі місця, залучаючи інвестиції та підвищуючи стійкість держави. Сьогодні це сектор із значним мультиплікаційним впливом, який війна поставила перед безпрецедентними викликами. 

“Парадокс у тому, що сектор, який прямо впливає на економічне зростання та якість життя, досі залишається одним з найбільш зарегульованих, із застарілими нормами, розмитими зонами відповідальності та, відверто кажучи, корупційним середовищем, що відлякує інвесторів”, - констатує Олександр Кубраков.  

«Для залучення міжнародних інвесторів у відновлення України необхідні не гучні декларації боротьби з корупцією, а послідовна, передбачувана й відкрита політика. Саме прозорі умови, чесні правила гри, регуляторна стабільність і розвиток кадрового потенціалу, а не ілюзія змін, відкривають реальні можливості для партнерства, долання бар’єрів і успішної адаптації будівельного сектору до викликів воєнного та післявоєнного періодів», - зазначила заступниця бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка. 

З цим погоджується і Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк. Вона згадує - ще на початку нульових років інвестувати в Україну 1,7 млрд євро хотіла компанія IKEA, але спіткнулася ще на процесі на виділення земельної ділянки. Позиція компанії чітка і зрозуміла - вона не сплачує хабарі, тому не може погодитися працювати в Україні за таких умов.  

“Останній кейс НАБУ - інформація про те, чи можна будувати на тій чи іншій земельній ділянці зараз “коштує” 4 млн дол. І це лише один з випадків. Ми знаємо, що, видача містобудівних умов і обмежень - найбільш корупційний етап у будівництві зараз. Більше того, за кілька тисяч гривень можна купити будь-яку експертизу”, - констатує Шуляк. 

Вона наголошує, на сьогодні є тотальна монополія з боку місцевої влади на видачу всіх дозволів, тобто рішення все ще ухвалює чиновник. Так, наприклад, дозвіл на будівництво і введення в експлуатацію обʼєкта СС2 видає місцева влада, а вже СС3 - Державна інспекція архітектури і містобудування. І саме тому вже було дуже багато випадків, коли архітектори і проектувальники на прохання замовника просять підвищити клас наслідків, щоб заходити в проєкт не через місцеву владу, а через ДІАМ - щоб не мати справи з чиновниками на рівні місцевої влади і їх вимогами хабарів.  

“Що робити? Відповідь проста - усунення людського фактору від прийняття рішень завдяки подальшій цифровізації процесів у сфері видачі дозволів. Ми адепти тотальної цифровізації, про це був наш законопроєкт №5655, ухвалений парламентом, але не підписаний президентом. Так, ми маємо опонентів, яким не вигідне знищення монополії на видачу дозволів. Більше того, я вважаю, що має бути кримінальна відповідальність для чиновників, які беруть хабарі”, - вважає Олена Шуляк.  

Її слова підтверджують і гравці ринку. Так, за словами виконавчого директора групи компаній «Фомальгаут» Богдана Рублюка, у галузі наразі існує низка критичних проблем: спостерігається дефіцит кадрів як на підприємствах, так і у будівельних компаніях, а також нестача фінансування.

«Будівництво має стати драйвером розвитку економіки, але для цього галузь повинна дожити до етапу активного відновлення. Так, справді, є державні програми — єОселя, “5-7-9”, єВідновлення — які суттєво підтримали ринок. Без них галузь могла б не витримати. Але цього, очевидно, недостатньо», — зазначив Рублюк.

Він повідомив, що внаслідок війни компанія втратила 3 з 8 своїх виробничих підприємств. Водночас, попри складну ринкову ситуацію, щороку компанія інвестує $1–1,5 млн у відкриття нових потужностей, адже в Україні гостро не вистачає заводів із виробництва сухих будівельних сумішей.

«Нещодавно ми відкрили завод у Ковелі. І ми продовжуватимемо працювати. Крім того, ще з 2014 року ми представлені на європейському ринку. Ми бачимо, як працюють європейські норми, і в цілому вітаємо перехід України на них, попри те, що не всі з них вважаємо досконалими. Проте вектор — правильний», — підкреслив Богдан Рублюк.

Він також наголосив: надзвичайно важливо, що Україна почала процес відбудови, незважаючи на триваючі бойові дії. Це дає змогу локальним виробникам залишатися на плаву. Водночас, за його словами, галузь очікує на прихід іноземних інвесторів, для яких в Україні створено сприятливі умови: підтримка з боку держави, довіра населення і навіть розуміння з боку конкурентів.

«Ми закликаємо європейських інвесторів не боятися вкладати в Україну. Тут є все: ринок, підтримка населення та Уряду. Ми віримо в розквіт нашої країни — саме тому будуємо та відбудовуємо навіть у найважчі часи», — підсумував Рублюк.

Також СЕО групи компаній "ОККО" Василь Даниляк розказав, що група  планує повноцінно запустити біоетанольний завод вже наступного року.

"Загальні інвестиції в завод протягом 2023-2026 років складають 110 млн євро, з яких 35 млн євро – власний внесок групи, 75 млн – кредитне фінансування. З нього 60 млн євро надав ЄБРР строком на дев'ять років, ще 15 млн – Райфайзен Банк Україна строком на сім років", – сказав Даниляк. 

Також компанія  шукає фінансування для свого другого вітроенергетичного проєкту у Волинській області, який оцінюється в 255 млн євро 

  "Ми ще не знайшли фінансування, але твердо вирішили, що підемо таким шляхом, як минулого року, коли ми проавансували купівлю турбін (для ВЕС Іваничі 147 МВт у Волинській області – ЕР), будівництво доріг, а потім структурували фінансування. Так вчинимо і з цим проєктом: влітку платитимемо за турбіни, з осені будуватимемо дороги, прокладатимемо кабелі"

Співзасновниця  аналітичного центру We build Ukraine Анни Юрченко звернула увагу на ключові аспекти в підготовці і реалізації інфраструктурних проєктів. Перший - питання стратегічного планування - розуміння, якою є стратегія держави в тому чи іншому секторі, який обсяг інфраструктурних проєктів буде, де вони будуть, тощо. Другий, на її думку, аспект - екосистема взаємовідносин в інфраструктурних проєктах та контрактування всіх учасників проєктів.

Також Юрченко наголошує - не можна зосереджуватись на лише одній формі контрактів - потрібно давати замовникам і підрядникам  варіативність. Це необхідно для того, щоб український ринок державного замовлення ставав більш цивілізованим. 

Також, за її словами, величезна проблема, як в сфері будівництва - ціноутворення, оскільки воно в Україні і досі радянське. Спроби змінити його вже були, але наразі ці спроби нівелюються, підкреслює Юрченко. 

“Є певне відкочування до старих систем і іноземні компанії люблять говорити «ваші оці «смєти», ми не розуміємо їх, що ви від нас хочете, як ви це створили, ми не розуміємо, як воно формується, чому заробітна плата має десь ховатися”. Вони просять - “дайте нам зрозумілу вартість обсягів робіт, зрозумілу документацію, ми хочемо працювати чесно, нормально і прозоро». Над цим нам доведеться попрацювати”, - наголошує Анна Юрченко. 

Президент Конфедерації будівельників України  Лев Парцхаладзе вважає, що відповідно до потреби будувати швидше, буде актуальним розвиток типових проєктів. За його оцінкою, це вдвічі пришвидчить та здешевить процес будівництва. 

“Коли я працював заступником міністра по будівництву, ми розробили 4 типові проєкти по амбулаторіям для сільських місцевостей. Такий об'єкт коштував 1,3 тис дол і ми передавали його громадам безкоштовно. Загалом, ми розробили кілька типових рішень - біля 20 проєктів, від малих до великих, в Херсоні, в Харкові, в інших містах. Наразі це також може бути дуже актуальним за умови, що все це буде максимально відкрито і прозоро”, - вважає Лев Парцхаладзе.

Він повідомив, що нині ведеться робота з фінськими колегами, які вже виділяють кошти на розробку типових рішень по лікарням. Але потрібно розробити 20-30 типових рішень по школам, садочкам. 

Голова галузевої ради Федерації металургів України Олена Колеснікова наголосила на ще одній надважливій у контексті відбудови і сектору будівництва зокрема проблемі - кадровій. За її словами, в Україні працюють над реформою Класифікатора професій, оскільки вони не переглядалися 70 років. 

“У нас є водій візка, але в нас немає операторів-дронів. І спеціалістів інженерно-технічних спеціальностей загалом. В міністерства освіти вважають, що вони не затребувані. В центрах зайнятості вказують, що є потреба у 120-150 тисяч людей. І це просто до прикладу”, - додала Колеснікова

На її думку, кадрова проблема напряму впливає на залучення інвестицій, оскільки потенційний інвестор хоче прогнозно розуміти, чи будуть в нього люди, які зможуть забезпечити роботу підприємств. 

“Це основні ресурси насправді. Один без іншого працювати не буде. Перший - доступ до дешевих грошей, таких, як в наших конкурентів, для того, щоб ми були конкурентоспроможні. А другий - про людський капітал. Третій – це прогнозованість в тарифній політиці, особливо від державних монополій”, - додала Колеснікова. 

У свою чергу, партнер-засновник і керуючий партнер ARZINGER Тімур Бондарєв зазначає - за останні роки у сфері містобудування з точки зору організації прозорого бізнес-середовища було зроблено дуже багато, тобто, позитивний прогрес, безумовно є - були здіснені без пеберебільшення революційні реформи. 

Він також підкреслив, міжнародні інвестиції у будівельну сферу і взагалі - наразі надважливі навіть у контексті безпеки. Так, якби в Україну у 2005 році IKEA змогли інвестувати в Україну 1,5-2 млрд дол, а після її прикладу ще сотні мільярдів доларів інші міжнародні гравці - глобальні пенсійні фонди, хедж-фонди, Росія серйозно задумалась б над тим, чи варто нападати на Україну. 

Про те, які зусилля має прикладати Україна як країна та її муніципалітети задля поглиблення підтримки міжнародних фінансових інституцій, розповіла керівник програм в сфері інфраструктури та сталого розвитку для країн Східної Європи Світового банку Севара Мелібаєва.

За її словами, група Світового банку почала співпрацю з Україною ще до війни і продовжує її з початку війни. Йдеться, зокрема, про допомогу у 77 млрд дол для інфраструктури і населення, при цьому, 94% прийшло від країн - донорів. В рамках  цієї ініціативи 2 млрд дол грантів було надано для відбудови інфраструктури і Світовий банк буде продовжувати підтримку на всіх рівнях.

“Якщо говорити, що може зробити Україна і її муніципалітети, щоб надалі ця співпраця продовжувалась, то з її боку потрібна побудова довіри через чіткі зобов'язання, через проведення стійких реформ, посилення інституційної спроможності і активне залучення громадян. Це дуже важливо для донорів. І це потрібно для забезпечення стійкості Україні у довгостроковій перспективі”, - підкреслила Мелібаєва.

Вона наголосила, що муніципалітети відіграють у цих процесах дуже важливу роль, оскільки саме вони повинні забезпечити прозорість майбутніх проєктів для інвесторів. Більше того, важливий елемент для подальшої відбудови і продовження співпраці з донорами - продовження реформ. Тому роль муніципалітетів є надважлими  для їх впровадження.. 

“Крім цього, важливо залучати громадян у всі процеси прийняття рішень на місцевому рівні. Зокрема, через проведення публічних консультацій. Громадяни мають бути частиною відбудови. Саме муніципалітети можуть посилати чітки сигнали щодо необхідності, наприклад, інклюзивності у ці процеси. Це важливо не тільки для донорів, а і для України загалом. Важливо мати довірчі стосунки, важливі співпраця Уряду і громадян. Це покаже, що відбудова є стійкою, для важливо для людей”, - резюмувала Севара Мілібаєва.