Реформа системи інтелектуальної власності в оборонному секторі України є умовою для залучення міжнародного фінансування та розвитку сектору – Олександр Кубраков

В Україні розпочалася  реформа системи інтелектуальної власності у оборонному секторі, напрацювання щодо якої у вигляді законопроєкту на наступному тижні планується передати у Парламент. 

Наразі у сфері розвитку технологій і інновацій оборонного сектору питання права інтелектуальної власності не тільки не унормоване, а і взагалі подекуди не сформульоване. Це блокує бум українських технологій оборонного сектору, стає на заваді залученню інвестицій, а також є перешкодою для виходу української інноваційної продукції оборонного сектору на міжнародні ринки. 

Ці та інші питання  обговорили 13 лютого учасники конференції “Реформа системи інтелектуальної власності в оборонному секторі: перші результати та візія майбутнього”, організованої Міністерством оборони України спільно з незалежним аналітичним центром We Build Ukraine. 

Під час заходу було презентовано перші результати реформи інтелектуальної власності - напрацювання, які найближчими днями передадуть до Верховної Ради у вигляді законопроєкту, а також дорожню карту майбутньої реформи. Крім цього учасники обговорили стан системи інтелектуальної власності в оборонному секторі, умови винахідницької та раціоналізаторської роботи в ЗСУ і необхідність створення єдиного вікна для винахідників і винагороду для них. Також учасникам презентували результати проведеного дослідження стану інтелектуальної власності в ЗСУ і практики інтелектуальної власності України, США та інших країн.

Як повідомив перший заступник Міністра оборони України Іван Гаврилюк, попри те, що війна в Україні розпочалася ще у 2014 році, розвиток технологій і інновацій оборонного сектору на момент повномасштабного вторгнення знаходився у стані спокою. Водночас, вже з перших тижнів війни стало зрозуміло, що без власних інноваційних рішень у секторі озброєння зробути паритет на полі бою буде складно. 

“Під час війни так відбувається завжди - ти шукаєш нові можливості для того, щоб перемогти. Відсутність унормованої системи управління інтелектуальною власністю в Міністерстві оборони стала перешкодою розвитку. Реформа потрібна для пришвидшення та поглиблення оборонної співпраці з партнерами, а також запобігання ситуаціям, коли деякими нашими винаходами користуються інші люди не в оборонних, а в особистих цілях. Тож це потрібно виправляти”, - зазначив він.

При цьому, Іван Гаврилюк підкреслив – потреба у запровадженні ефективної системи інтелектуальної власності в оборонному секторі важлива як у контексті протидії ворогу, так і виходу на світовий ринок. Він зазначив, що наразі Україна дуже швидко розвивається в оборонній сфері. І хоча потужності деяких напрямів все ще не задовольняють потреб фронту, потужності інших – зокрема безпілотних системи, є у профіциті. Також серед питань, які треба унормувати для виходу на зовнішні ринки – інтелектуальна власність та комплексне управління портфелем інновацій Міноборони.

За словами радника міністра оборони та голови Наглядової ради аналітичного центру “We Build Ukraine” Олександра Кубракова, на кінець третього року великої війни Україна нарешті підходить до того моменту, коли у нас створюються спільні підприємства - коли на території України зʼявляються виробництва іноземних компаній, а наші роблять спільні підприємства з іноземними компаніями тощо. Тож питання наявності і захисту права інтелектуальної власності піднімається все частіше. Більше того, дотримання прав інтелектуальної власності для урядів багатьох країн є ключовим питанням, від якого залежить фінансування розробок. 

“Через неврегульованість захисту ІВ страждає бізнес, який обмежений як у виробництві, впровадженні інновацій, так і в міжнародній співпраці. Це призводить до того, що значна кількість патентів на вітчизняні військові розробки реєструється за кордоном. Українські технології, замість того, щоб сприяти розвитку нашої економіки та зміцненню національної безпеки, використовуються іншими країнами, які пропонують більш привабливі умови захисту інтелектуальної власності. А потім ми закуповуємо їх у вигляді іноземних розробок на 40-70% дорожче”, - наголосив він. 

Начальник відділу з питань інтелектуальної власності Головного управління військової юстиції, старший лейтенант юстиції Ілля Костін повідомив, що до цього часу нормативної бази, яка б охоплювала всі аспекти практики інтелектуальної власності в Україні просто не існувало, тому довелося працювати з нуля. Але станом на сьогодні напрацювання до законопроєкту, який дасть старт реформі у цій сфері вже готові. 

“Ми працювали у дуже стислі терміни, оскільки потреба у цих змінах була потрібна ще на вчора. Тож плануємо через два місяці вийти на перші результати реалізації реформи. Ми паралельно  рухаємось по декільком напрямкам. І плануємо, що наші напрямки почнуть діяти синхронно. Всього чотири напрямки.  Перший напрямок - реєстрація відповідного законопроєкту. Готуємо передати його до Парламенту наступного тижня. Тому, з боку Міноборони завдання виконано і тепер м’яч на боці Верховної Ради. Другий напрямок”, - наголосив він.

Своєю чергою, очільниця Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк заявила про намір підтримати вже згаданий законопроєкт і наголосила на важливості його підтримки з боку парламентарів. За словами нардепки, ситуація, яка склалась через відсутність права інтелектуальної власності у ЗСУ, в деяких моментах схожа з перебігом процесів відновлення України. Зокрема, у частині дотримання майнових прав на проєктну документацію, необхідну для реконструкції чи відновлення того чи іншого обʼєкту, зруйнованому у ході збройної агресії РФ. 

“У сфері відновлення також є проблематика і перешкоди на рівні законодавства, які стосуються сфери управління інтелектуальною власністю. Кожен обʼєкт, який відновлюється або за державні кошти, або за кошти міжнародних партнерів, проходить етап проектування і у проєктноі  документацію є власник - майнових і немайнових прав. По немайновим зрозуміло - право залишається за автором. А от основні проблеми у нас з майновими правами на проєктну документацію, якщо власник держава або ОМС”, - повідомила Шуляк. 

Вона пояснила, якщо в договорі не чітко прописано, що відбувається з майновими правами на проектну документацію, то цими майновими правами розпоряджається автор. Тому у випадку, коли держава або муніципалітет хоче внести в ці документи якісь зміни, потрібно пройти процедури з власником майнових прав - віднайти його, отримати згоду, заплатити додаткові кошти тощо. І цей процес може бути досить складним.

“Автор може бути на фронті, може змінити свою позицію щодо того, чи буде він продовжувати свою роботу, чи ні. Таким чином, втрачає держава, втрачає орган місцевого самоврядування, і в результаті втрачаємо всі ми. Тож ініціатива з унормуванням майнових прав, а також аналогічний підхід, який сьогодні запропонували колеги з Міноборони, вважаю максимально доречним і ефективним”, - резюмувала вона.