Для фінансування відновлення і розвитку української логістики потрібна координація публічних і приватних інвестицій. Що думає ринок?

Згідно з попередніми оцінками, інвестиції у потенційні проєкти в сфері транспорту, які можна фактично реалізувати у наступні 5 років після припинення вогню, оцінюються у близько 40 млрд дол. При чому, ресурс для того, щоб починати деякі з цих проєктів зараз, у певній кількості є, повідомила співзасновниця аналітичного центру We build Ukraine під час Конференції “Логістика як драйвер економічного зростання” повідомила співзасновниця аналітичного центру We build Ukraine

Це державний та місцевий бюджети, а також ресурс і від міжнародних фінансових організацій в вигляді певних позих і грантів, пояснила Юрченко, і  фінансування за рахунок інституту державно - приватного партнерства і концесії, які можуть бути структуровані в сфері управління, зокрема морських портів та аеропортів. Певні проєкти державно - приватного партнерства в сфері будівництва, обслуговування автомобільних доріг так само можуть бути підтримані з державного бюджету. 

“Великий поштовх в цій сфері надався би через механізм повернення державного дорожнього фонду як спеціального фонду держбюджету, який, власне кажучи, міг би підтримати ці проєкти і напряму фактично фінансувати реалізацію таких проєктів. Або виступати певною гарантією погашення можливих позик, які могли б залучатися від міжнародних фінансових організацій, або, після стабілізації фінансових ринків”, - зауважила Юрченко.

Саме тому, підкреслила вона, зараз найкращий час розробляти стратегії і програми у цій царині і починати експертні дискусії. І, звісно, реформи. Зокрема, реформа Укрзалізниці, яка є не просто українським євроінтеграційним зобовʼязанням, але і можливостями, які можуть відкритися для самої Укрзалізниці.

“Наразі Укрзалізниця функціонує в таких умовах, в яких в принципі неможливо структурувати або реалізовувати щось нове - її фінансове положення не дозволяє грати в нові проекти з міжнародними фінансовими організаціями або займатися питаннями структурування проєктів”, - наголосила Анна Юрченко. 

За словами заступник директора зі сталої інфраструктури ЄБРР Андрія  Цокола, фінансування і інвестиції у транспортні, інфраструктурні активи має свою специфіку. Зазвичай, йдеться про їх досить високу вартість, тобто, про довгостроковий фокус. Це означає потребу довгострокової прогнозуваності грошових потоків, які ці активи генерують.

Цокол пояснює - зазвичай для фінансування таких активів досить активно використосується Blended Financing, тому що їх дохідність не є найвищою, але вони дають прогнозованість і саме тому цей інструмент підходить найкраще. 

“Також особливістю сектору транспорту є взаємоповʼязаність. Якщо ми беремо побудову портового терміналу, то ми маємо аналізувати сам термінал, всі підʼїздні шляхи, вантажі, напрямки експорту, імпорту цих вантажів, торгові потоки, альтернативні маршрути, вартість логістики, тому що ми знаємо, що потоки можуть переливатися, якщо десь з'являється альтернативний дешевший канал. Тому все це потрібно врахувати”, - підкреслив Андрій Цокол. 

Водночас, він виділив декілька важливих аспектів, які потрібно враховувати для фінансування відновлення інфраструктури України і нових транспортних логістичних проєктів. Йдеться, по-перше, про необхідність координації публічних і приватних інвестицій.

Важливо, щоб у зокрема державних проєктах враховувались і приватні інвестиційні проекти, які можуть бути залучені і мають високу ймовірність в реалізації. Це, переконаний Цокол, дуже актуально для портового і дорожнього сектору, тому що дороги поєднують між собою промислові об'єкти, бізнес-об'єкти, логістичні об'єкти, центри, це також актуально для залізниці. 

“Вже всі погодяться з тим, що масштаби потреб України у відновлення і розвитку транспорту та інфраструктури такі, що тільки за рахунок державного капіталу не вийде. Як ми знаємо, держава не завжди є ефективним власником, але є сфери, де це доцільно - наприклад, стратегічна інфраструктура. Але там, де це можливо, і там, де для цього є бажаючі, є інвестори, потрібно абсолютно підтримувати приватні інвестиції”, - наголосив Андрій Цокол.

Він також вказав на необхідність поєднувати різні джерела субсидованого фінансування з комерційним фінансуванням. Є напрями - в першу чергу соціально орієнтовані, де без такого Blended Financing не обійтися. Зокрема, якщо йдеться про відновлення декупованих території, а також території, які знаходяться досить близько від лінії фронту. У випадку таких проєктів досить важко орієнтeватись на коменційну привабливість, відтак складно залучити інвесторів, оскільки ризики в цих регіонах вищі. 

Цокол повідомив, у 2024 році ЄБРР підписали найбільший проєкт з групою компаній NOVA, з якою співпрацюють з 2018 року. Йдеться про 70 млн євро. У цьому проєкті, підкреслив він, йдеться якраз про використання інструменту Blending Financing, тому що застосовувались гарантії від Євросоюзу, що дозволо цей проєкт фінансувати без застави, що досить нетипово.

Керівник діяльності Міжнародної фінансової корпорації (IFC) в Україні Олена Волошина зазначила, що IFC також використовує Blending Financing - в умовах війни це дієвий інструмент, який працює і дозволяє продовжувати фінансувати українську економіку. З початку повномасштабного вторгнення IFC вклало в українську економіку 2,2 млрд доларів, з яких 1,4 млрд з власного рахунку, а ще 760 млн вдалося мобілізували з  фінансових ринків. 

“На жаль, у нас не так багато інвестицій в транспортний сектор, бо вони, як вже зазначили колеги, довгі. Ми разом фінансували підготовку проєктів в порті Чорноморськ. І дуже хотіли профінансувати вже імплементацію концесійних проєктів у Херсоні та Ольвії. Ми планували, що будемо фінансувати ці концесійні проєкти, але війна порушила наші плани”, - зазначила Волошина.

Вона додала, що зараз зусилля організації сконцентровані на роботі в рамках державно - приватного партнерства - продовжується робота над ще двома портовими концесіями. Навіть зараз, підкреслила Волошина, відчувається, що до цих концесій інтерес є.

“Але нам дуже хотілося, щоб цей інструмент був також розповсюджений на інші сектори, не тільки на портовий. Ми бачимо можливість їх застосування в аеропортах.”, - зауважила Олена Волошина. 

У свою чергу співзасновник NOVA (Nova Poshta) Вячеслав Климов, розповів, що у компанії на сьогодні є чотири головних джерела фінансування. По-перше, позиція NOVA полягає у тому, що головним джерелом інвестицій у приватного бізнесу має бути власний прибуток, який він генерує. Тому близько 80-85% всього прибутку компанія реінвестує. По-друге, підкреслив він, великі інфраструктурні проєкти неможливо підняти самим. Тому NOVA залучає фінансування міжнародних фінансових структур, зокрема і ЄБРР.

Третє джерело фінансування - українські банки, які протягом війни показують себе дуже надійними партнерами для таких бізнесів як NOVA. Четверте джерело – власні облігації. 

“Дві компанії нашої групи випускають власні облігації. Це і «Нова пошта України» і «NovaPay», наша фінансова компанія. Причому, якщо «Нова пошта Україна» – це закриті випуски, які одразу розкуповують банки, то «NovaPay» – це відкриті випуски. Через додаток можна припадти облігації «NovaPay», це такий для нас новий досвід. Саме так залучаємо гроші”, - розповів Климов. 

Він зауважив - за три роки війни компанія стала доставляти посилки швидше, а мережа стала ширша і нарощення продовжується. Нині NOVA має 128 відділень в 16 країнах. Тому, останні три роки стали для компанії і роками жахливої війни, і роками дуже активного розвитку. 

За словами генерального директора Dragon Capital Томаша Фіали, після початку повномасштабного вторгнення компанія загальмувала нові проєкти - не  купувала нові активи протягом першого року війни. Але вже влітку 2022 року компанія почала поступово розморожувати проєкти, які розпочала до війни. Станом на зараз, 80% кредитного портфелю, який був у Dragon Capital на початку війни, вже погасили і не користувалися зайомними грошима. 

“Під час війни важко мати макроекономічну прогнозованість. Але вже з середини минулого року ми почали розглядати нові інвестиції і на 2025 рік, ми плануємо зробити 100 млн дол нових інвестицій. В основному вони будуть профінансовані за рахунок власних грошей і акціонерного капіталу наших співінвесторів”, - розповів Фіала.

Він також наголосив, що 2025 рік - перший рік з початку війни, коли у компанії   набагато краща макроекономічна прогнозованість, і готові домовленості на фінансування бюджетного дефіциту.

"Не тільки ми звертаємо увагу на перемовини про перемир’я. Ви можете подивитись на такий "барометр" – це ціни українських єврооблігацій, які торгуються в Лондоні. Це десятки закордонних інвесторів, які оцінюють ризики України. Ціни на ці облігації зростали останні 2 роки, але цей ріст пришвидшився десь з жовтня минулого року", - вказав Фіала.

За його словами, нові інвестори оцінюють український ризик через суверенні євробонди, орієнтуючись на дохідність на рівні 13–14% річних — саме під такі відсотки вони готові купувати борг українського уряду.