Винагорода за інновації на полі бою. В Україні триває реформа прав інтелектуальної власності в Міноборони. Що вона передбачає

Міністерство оборони України розробляє механізми для заохочення інновацій та виплати винагороди українським військовим-винахідникам за технологічні рішення, які можуть забезпечувати Україні перевагу на полі бою. Для цього у Міністерстві оборони розроблено відповідні законопроєкт та Інструкцію, якими впроваджується уніфікований механізм з виявлення обʼєктів права інтелектуальної власності (ІВ) у системі Міноборони. Це – пункти масштабної реформи захисту обʼєктів інтелектуальної власності, відповідно до якої права на оборонні технології, створені у Збройних Силах,   будуть закріплені за  Міноборони і отримають належний захист. Планується, що ці зміни будуть впроваджені найближчими місяцями.

Про це розповів радник міністра оборони та голова Наглядової ради аналітичного центру “We Build Ukraine” Олександр Кубраков під час конференції "Реформа системи інтелектуальної власності в оборонному секторі: перші результати та візія майбутнього".

Він наголосив, що донедавна в структурі Міністерства оборони не було жодної інституції чи посадової особи, відповідальної за це. Ба більше, станом на 2023 рік, відомству не належало жодного патенту. 

«Тобто держава витрачала ресурси на розробку технологій, але не зберігала за собою право власності на них. Тому, фактично, втратила або віддала третім особам», – зазначив Кубраков.

Виправити це покликана масштабна реформа інтелектуальної власності у оборонному секторі. Її мета – забезпечити захист прав інтелектуальної власності, оскільки попри досить значну кількість вироблених військовослужбовцями технічних рішень, що вже дозволяють Україні діяти ефективніше на полі бою, у Міністерства оборони (МОУ) досі немає жодного патенту на них. 

При цьому Кубраков зазначив, що реформа вже триває і розпочалася зі створення інституцій. Так, у серпні 2024 року в Головному управлінні військової юстиції створили відділ з питань інтелектуальної власності. На його базі планується створення окремого управління, яке буде безпосередньо підпорядковуватись профільному заступнику Міністра оборони. 

Створений відділ, пояснив Кубраков, вже реалізовує заходи реформи. Він створює нормативну базу для інтелектуальної власності у системі Міноборони. Паралельно йде робота із формування портфелю інтелектуальної власності Міноборони. 

Ключові напрямки реформи: 

1. Створення нормативної бази для ІВ;

2. Запуск Єдиного вікна для винахідників - військовослужбовців

3. Створення механізму ліцензування інтелектуальної власності для впровадження та масштабування виробництва відповідних зразків ОВТ;

4. Впорядкування питань міжнародного трансферу оборонних технологій. 

“Ми провели відповідне дослідження щодо стану інтелектуальної власності і зʼясували, що в Україні взагалі відсутня структура управління ІВ в системі Міноборони. За період 2013 – 2023 років в основного замовника науково-дослідних робіт у особі МОУ зареєстровано нуль обʼєктів інтелектуальної власності. Мільярди вкладені, але держава, яка повинна мати і керувати обʼєктами інтелектуальної власності, не має нічого. А от виконавці науково-дослідних робіт мали 512 патентів. Посадові особи, які здійснювали контроль того, що роблять виконавці, – 388. Більше того, вже є кейси, коли ті чи інші якісні технологічні рішення втрачені, оскільки на них у МОУ не було прав інтелектуальної власності”, – пояснив він. 

Основна складова реформи — законопроєкт про так звані “службові твори” військовослужбовців. У разі його ухвалення буде остаточно закріплено, що обʼєкти ІВ, створені під час військової служби, належать  державі в особі МОУ і за ці обʼєкти держава буде зобов’язана виплатити військовослужбовцям-винахідникам авторську винагороду. 

За словами Костіна, законопроєкт створювали разом з Українським національним офісом інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ) , а 12 лютого висновок щодо нього вже надав Інститут нормотворчості. Найближчим часом (середина лютого, - ред.) законопроєкт передадуть у Верховну Раду. 

“З боку Міноборони завдання виконано, тепер мʼяч на боці Парламенту. Це легалізує все, що відбувається у військах. ЗСУ — перша армія у світі, яка воює тим, що сама винаходить. Тому ми проходимо цей шлях вперше”, — наголосив він.  

Як працюватиме система інтелектуальної власності і що таке “єдине вікно винахідника”

Кубраков пояснив, що також у рамках реформи ІВ вже розроблено Інструкцію з набуття, здійснення та захисту прав інтелектуальної власності у системі Міністерства оборони України. За допомогою Інструкції унормовується діяльність щодо виявлення інтелектуальної власності у всіх підрозділах, на які покладено завдання зі створення оборонних інновацій. Мова йде як про науково-дослідні установи МОУ та ЗСУ, так і  спеціалізовані інноваційні військові підрозділи. Згідно з інструкцією, підрозділ МОУ з питань ІВ обирає належні способи охорони ІВ, закріплює права на неї за МОУ та забезпечує належне управління такими правами. Ілля Костін додав, що наразі Інструкція знаходиться на останньому кроці погодження і завдяки їй створюється єдиний уніфікований механізм з виявлення обʼєктів права інтелектуальної власності.

“Це дорожня карта, яка показує, як ті чи інші обʼєкти будуть аналізуватися, кому направлятися, як будуть опрацьовуватись і прийматись рішення щодо їх актуальності. Ми розуміємо, що далеко не всі рішення можуть бути цікаві тут і зараз. Наприклад, певні рішення зараз неможливо реалізувати, але це може стати доступно у майбутньому. Але права на ці рішення держава (МОУ) матиме. Якщо ж цими обʼєктами МОУ не зацікавиться, то військовослужбовець-інноватор буде мати право ними розпоряджатися”, – пояснив Костін.

Він також наголосив, що Інструкція передбачає створення “Єдиного вікна” для винахідників-військовослужбовців, незалежно від їхнього місця служби та посадових обов’язків. Таким чином, врегульовується діяльність польових майстерень, індивідуальних винахідників за межами спеціалізованих інноваційних підрозділів. Після створення винаходу вони зможуть запропонувати свої рішення МОУ. А після верифікації цінності такого винаходу для потреб оборони, отримати винагороду. Наступний крок — масштабування пропонованого рішення і передача досвіду у війська, а далі  — ліцензійне виробництво відповідного рішення силами оборонно-промислового комплексу. 

“Важливо, що ресурси, які ми включаємо в “Єдине вікно”, вже існують, ми не створюємо платформу з нуля. Залишилось кілька  кроків для його впровадження. Так, ми застосовуємо вже діючий веб-портал, який керується Управлінням інноваційної діяльності ЗСУ, які, в свою чергу, мають методику аналізу технологічних рішень, що пропонуються виробниками озброєння та військової техніки . Ми зараз закінчуємо розробку методології саме  для військовослужбовців і додаємо для них додатковий функціонал”, — додав Костін.

За його словами, крім цього передбачена можливість отримувати зворотній зв'язок про застосування рішення — як краще його використовувати. Для цього з рішенням працюватимуть також фахівці з вивчення і впровадження військового досвіду.  З урахуванням отриманого фідбеку буде вирішуватися питання запуску ліцензійного виробництва і масштабування відповідних технологічних рішень. 

При цьому, юридичний механізм ліцензування виробництва та масштабування технологій, власником яких є Міноборони, вже створений відділом з питань ІВ – відповідний пілотний проєкт затверджений наказом Міністерства оборони України на початку лютого 2025 року.

“Ми маємо дати винахіднику впевненість, що він отримає справедливу винагороду за свою інтелектуальну працю, що держава здатна ефективно розпорядитися його технологією і поширити її у військах. Єдине вікно відповідає на ці виклики”, — зауважив Костін.

Що ж до напрямку трансферу міжнародних технологій, фахівці МОУ відзначають, що Україна наразі отримує від держав-партнерів не лише готові зразки озброєння, а й технології, що також є безпрецедентним і новим викликом як для нашої держави так і для партнерів. 

Для ефективного вирішення питань трансферу та охорони отриманих Україною технологій, а також вирішення у майбутньому питань передачі українських технологій країнам-партнерам, відділ ІВ МОУ представив своє бачення дворівневої реформи: 1) Відомчий рівень – створення робочої групи МОУ з питань трансферу оборонних технологій, яка узагальнить та впорядкує практику опрацювання питань трансферу технологій та військово-технічного співробітництва всередині МОУ та ЗСУ, а також напрацює пропозиції нормативних змін; 2) Міжвідомчий рівень, так званий “Офіс трансферу оборонних технологій” – запровадження міжвідомчої взаємодії МОУ з іншими міністерствами, органами державної влади, правоохоронними органами у питаннях трансферу оборонних технологій як в частині імпорту так і експорту, а також створення єдиної, прозорої точки входу іноземних технологій у оборонній сфері та формування осередку компетенції з даного питання.

Наостанок Костін додав, що при збереженні нинішнього темпу роботи ці зміни запрацюють протягом двох місяців.